Карпенко Алла Борисівна

Про мене

 Учитель початкових класів

 КЗ "Роменський ліцей № 4  Роменської міської ради Сумської області імені Героя України Тетяни Маркус"

                                                         

  Учитель І категорії

   


        Закінчила Сумський державний педагогічний     університет ім.А.С.Макаренка:
 
   2009р. - бакалавр педагогічної освіти (з відзнакою),   учитель початкових класів;
  2010р. - спеціаліст (з відзнакою), учитель початкових   класів.
 

     






Педагогічне кредо


"Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці."                                                                                 

                                                        В. Сухомлинський


                    

Питання над яким працюю: "Особливості інтегрованого навчання в початкових класах"

Одним з ефективних шляхів оновлення змісту і методів навчання в сучасній школі є інтеграція, під якою мають на увазі процес зближення і поєднання різних навчальних предметів.
У практиці початкової освіти ця ідея не нова. Нею вперше скористався К.Д.Ушинський, передбачивши в курсі навчання грамоти одночасне формування двох найважливіших типів умінь — читання і письма. Принцип синхронного навчання першокласників читати і писати не втратив своєї актуальності і у наш час. Інтегрованим є також сучасний початковий курс математики, в якому поєднуються елементарні відомості з арифметики, алгебри і геометрії. На думку вчених, найбільш виправданою формою інтеграції в практиці початкової освіти є викладання всіх основних дисциплін одним учителем.


За останні роки зроблено чимало нових спроб створення інтегрованих курсів для молодших школярів. Найчастіше вчителі-практики намагаються поєднати дисципліни гуманітарного циклу (рідна мова — літературне читання — народознавство, рідна мова — літературне  читання — музика, рідна мова — літературне читання — образотворче мистецтво), рідше гуманітарного та природничого (літературне читання — природознавство — образотворче мистецтво – літературне читання — природознавство — трудове навчання тощо).
      Методичними принципами об’єднання предметів є:
1.    опора на знання з багатьох предметів;
2.    взаємозв’язок в змісті окремих дисциплін;
3.    зближення однорідних предметів;
4.    розвиток загальних рис для ряду предметів.
        Як же народжується інтегрований урок? З чого? Завдяки чому? По-перше, з нестандартної педагогічної теорії. По-друге, із вдумливого самоаналізу діяльності вчителя. А найголовніше - з відсутності штампів у педагогічній технології.
    Головне місце на таких уроках відводиться елементам творчого пошуку. У процесі проведення інтегрованих уроків педагоги вміло й ефективно керують принципами засвоєння і застосування знань, формують мислення школярів, їхню емоційну та вольову сферу, моральні, естетичні та світоглядні аспекти особистості, навчальні і трудові уміння.
Творча активність дитини на уроці  не виникає сама по собі, її треба стимулювати, створювати відповідну атмосферу.
З приходом дитини до школи розпочинається новий етап у розвитку різних форм її спілкування. Учень першого класу потрапляє в атмосферу учіння, тоді як дошкільником цілий день проводив у грі. І спілкування дітей поступово набуває якісно нового змісту, бо для цього виникають нові умови з'являється  необхідність засвоювати нові поняття з різних навчальних дисциплін, опановувати нову інформацію, робити спроби застосовувати її під час вироблення нових дій та навичок. Як впоратися шестирічному малюкові з цим? І тут на допомогу вчителеві приходить його вміння слушно та вчасно змінити зміст спілкування дітей. Час " підімкнути" його до того процесу, який теорія називає дидактичною взаємодією.
Дидактична взаємодія на уроці уявляється в цьому контент як співпраця в підсистемах:
"особистість учителя - клас"
" особистість учителя - особистість учня"
" особистість учня - особистість учня"
"особистість учня - клас"
В усіх цих підсистемах постійно і незміно присутня друга, весь час відбувається взаємодія вчителя і учня як двох особистостей. Саме її і можна вважати провідним педагогічним механізмом на уроці.
Творчість учителя породжує творчість учня. Найефективніший той урок, на якому на всіх і на все вистачає часу й уваги, коли всім цікаво вчитись.
Інтегровані уроки розвивають мислення і мовлення школярів, їхню увагу, пам'ять, спостережливість, кмітливість, ініціативу, самостійність, наполегливість, працьовитість, чуйне, уважне ставлення один до одного та багато інших позитивних якостей особистості, які так важливо закладати якомога швидше.
      Інтеграція навчальних предметів – це вимога часу, це творчість, самобутність, мистецтво педагога . Інтегрований урок стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів, такий урок дає можливість підводити дітей до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки. 

Вивчаю педагогічний досвід Пометун Олени Іванівни та Пироженко Лідії володимирівни з теми:"Інтерактивні технології навчання"


Дедалі гостріше постає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання в загальноосвітній школі. Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології й перетворюючи таким чином традиційний метод навчання на інтерактивний, нетрадиційний.
         У нинішніх умовах навчання домінуючим є особистісно зорієнтований підхід, перехід від авторитарної до гуманістичної і демократичної освіти педагогіки. Це означає, що учень є не пасивним  сприймачем  інформації, а співавтором заняття, учитель не лише пояснює матеріал, але й виявляє індивідуальні особливості, здібності й нахили школярів, створює сприятливі умови для їхнього духовного розвитку. І в цьому велику роль відіграють інтерактивні технології навчання.  
         Протягом останнього року я вивчаю Пометун О.І. та Пироженко Л.В. з теми: «Інтерактивні технології навчання ». Сьогодні ця проблема актуальна. Працюють над нею науковці та вчителі. У методиці і педагогіці велика увага приділяється інтерактивним технологіям навчання учнів як засобу підвищення ефективності навчання. Актуальність даної теми посилюється необхідністю подолати уніфікований підхід до навчально - виховного процесу, враховуючи натомість інноваційні ідеї, національні традиції української методичної науки і педагогічної практики як минулого, так і сучасного, досвід зарубіжних колег. 
         Елементи інтерактивного навчання можна знайти в працях відомого педагога В. О. Сухомлинського, творчості вчителів – новаторів 70 – 80 – х років (Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, Є. Ільїна, В. Лисенкової та інших). Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (США, штат Меріленд)      у 80 – х роках, показують , що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння учнями матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю.



 Інтерактивні технології навчання як засіб підвищення пізнавальної і творчої активності учнів
         Важливою вимогою суспільства до особистості є не енциклопедичність знань, а набуття вмінь та навичок, що сприяють розвиткові та самореалізації особистості. Це завдання значною мірою вирішується через запровадження інноваційних технологій, серед яких важливу роль відіграють інтерактивні технології. На думку Н. Іващенко, саме вони сприяють формуванню в учнів літературної компетенції.
         Інтерактивне навчання є однією з найбільш гнучких форм включення кожного в роботу, забезпечує перехід від простих до складних завдань, вчить використовувати не готові знання, а здобувати їх із власного досвіду, що веде до розвитку мислення.
         Мета інтерактивного навчання — створення педагогом умов навчання, за яких учень сам відкриватиме, здобуватиме й конструюватиме знання та власну компетентність у різних галузях життя.
         Інтерактивність у навчанні можна пояснити як взаємодію учнів. Інтерактивний метод — такий метод, у якому той, хто навчається, є учасником навчального процесу, який бере активну участь у тому, що відбу­вається на уроці,  сам створює процес навчання. 
Інтерактивний – здатний до взаємодії, співпраці, діалогу. Це постійна активна взаємодія всіх учнів, співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), коли вчитель і учень рівноправні , домінування одного учасника навчального процесу над іншим неможливе. Учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, вирішувати.

         Залежно від мети  уроку та форм організації начальної діяльності учнів інтерактивні  технології  розподіляються  на  чотири  групи  ( О. Пометун,   Л. Пироженко.

1) Інтерактивні технології кооперативного навчання
2) Інтерактивні технології колективно- групового навчання
3) Інтерактивні технології ситуативного    моделювання
4) Інтерактивні технологіїопрацювання  дискусійних питань
         

      Метод кооперативного навчання — це спосіб спільного розв'язання проблем, організація навчання в малих групах, об'єднаних єдиною навчальною метою. Парну і групову роботу слід використовувати на етапі застосування набутих знань, перевірки знань. Кооперативна форма роботи – основа для розвитку критичного мислення. У цій формі використовую такі методи : робота в парах, робота в малих групах, акваріум, пошук інформації.
         Як свідчать спостереження за навчальним процесом, уже в початкових класах діти активно  залучаються до роботи в парах і групах. 
         •   Робота в групах
Велику увагу звертаю на роботу в групах. Вважаю, що саме в групах учні роблять кроки до толерантного спілкування, виховується в них повага до особистості, виробляються вміння поважати думку опонента, переконливо доводити істину, таким чином розвивати і збагачувати своє мовлення.
На мою думку, спілкуючись у групі, учень не тільки вчиться сам, а вчить інших. Тут панує високий рівень інформації. Адже, працюючи в режимі постійних шукань, учні розвивають мислення, уяву, мовлення, виявляють творчі можливості.
         Під час роботи в групах часто  використовую такий прийом, як гронування. На дошці пишу центральне слово і учням пропоную назвати слова та фрази, які спадають на думку відповідно до цього слова.
Робота в малих групах створює умови для діяльнісного навчання: знання, уміння й навички здобуваються самостійно. Групова діяльність подобається учням тим, що дає можливість
         • отримати більше інформації;
         • активніше працювати;
         • переконатися у своїх знаннях і вміннях;
         • спілкуватися з товаришем, обмінюватися думками, отримувати від них допомогу.
         Групові форми роботи допомагають розвивати комунікативні, індивідуальні здібності дітей, навчають школярів самостійно здобувати знання, допомагати учням оволодіти навичками співробітництва і взаємонавчання.
         • Робота в парах.
         Це різновид роботи в малих групах. Ця форма роботи дає можливість учням подумати, сприяє розвитку навичок співробітництва, дозволяє оволодіти вміннями висловлюватися та активно слухати. Під час роботи в парах учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Вони можуть виконувати такі завдання: обговорити обопільну діяльність, проаналізувати текст; визначити ставлення партнера до того чи іншого питання; зробити критичний аналіз роботи один одного тощо. 
         • «Навчаючи – вчуся»
         Учні в парах перевіряють рівень засвоєння інформації про типи мовлення, роблять висновок про відмінність типів мовлення, називають основну ознаку, за якою виділяють різні типи мовлення ( 2 клас , тема «Типи мовлення»)
         • «Ти - мені, я – тобі»
          Учні ставлять одне одному питання з теми.
         Технології колективно-групового навчання передбачають фронтальну роботу всього класу. Щоб навчити учнів дискутувати, критично мислити, під час фронтальної форми роботи використовую такі технології.
         А. «Мозковий штурм».
         Це ефективний метод колективного обговорення , пошуку рішень, який спонукає учасників виявити свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлювання думок учнями і допомагає знаходити багато ідей та рішень.
         «Мозковий штурм» доцільно використовувати й на початку уроку, щоб чітко сформулювати мету навчальної діяльності. Під час вивчення в 3 класі правопису префіксів з-, с-, використовую інтерактивну технологію «Мозковий штурм»:
    ◘  якого правила стосується сполученняслів «кафе «Птах»;
         Б. Метод «Мікрофон»
         Метод «Мікрофон» - це різновид загальногрупового обговорення. Він надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Головне – формує в учнів бажання спілкуватися.Інтерактивна технологія «Мікрофон» використовується найчастіше на етапі мотивації навчальної діяльності. Учнімаютьвисловитивласну думку про те, чоговониочікуютьвід уроку (щодізнатися, чогонавчитися, щопригадати), виходячи зтеми.
         Є багато інтерактивних ігор, але найбільш поширеними з них є імітаційні ігри, рольова гра. Завдання учителя під час застосування гри у навчанні полягає у тому, щоб змістити увагу учнів із зовнішніх ознак гри на її суть. Інтерактивні ігри можна використовувати на всіх етапах уроку, залежно від мети, якої хоче досягти вчитель.
На уроках мови проводжу такі ігри: «Попрацюймо разом», «Відгадай», «Хто швидше?», «Конструктор», «Ти – редактор», «Ти – учитель» тощо. Вони використовуються на різних етапах уроку.
  Ігрові завдання сприяють підвищенню творчої діяльності учнів, створюють позитивну мотивацію навчання, пробуджують бажання знати. Учень дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості. 
        Технологія опрацювання дискусійних питань — це публічне обговорення спірних питань. Обговорення впливає на розвиток критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує уміння відстоювати власну думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.
 А. Метод «Прес»
         Метод «Прес» використовую під час обговорення дискусійних питань та виконання вправ, у яких потрібно виробити й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Головне, щоб учні керувалися схемою:
            •  Я вважаю, що…
             •  Тому, що …
             •  Наприклад,…
            •  Отже, таким чином…
Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку. Як правило, структура інтерактивного уроку складається з трьох основних частин:
•  вступної, завданням якої є мотивація навчальної діяльності учнів, актуалізація опорних знань учнів та оголошення теми й очікуваних результатів;
 •  основної, що передбачає опанування учнями нового навчального матеріалу;
 • підсумкової, коли відбувається рефлексія процесу навчання й оцінювання результатів уроку.
         Б. Метод «Займи позицію»
         Цей метод допомагає проводити дискусію зі спірної, суперечливої теми. Він дає можливість висловитися  кожному учневі, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу в будь-який час. Його ефек­тивно використовувати під час аналізу образів, явищ, подій, які не мають однозначної відповіді.
          Використання інтерактивних технологій на уроках  найбільш повно забезпечує комфортні, безконфліктні й сприятливі умови розвитку учнів, всебічно реалізує їх природний потенціал, виховує особистість, здатну до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення. За допомогою інтерактивних вправ можна глибше осмислити актуальні явища громадського, культурного, міжнародного життя, навчитися поважати власну думку, зрозуміти, що не завжди те, що висловлює більшість, є істиною.
Інтерактивне навчання допомагає готувати молодь до життя і громадської активності, замість простого переказування тексту учень мислить, набуває певних вмінь, навичок і зразків поведінки.    Саме  інтерактивні технології створюють атмосферу співробітництва, сприяють всебічному розвитку кожного учня. 



  

Немає коментарів:

Дописати коментар